Як користуватися

1. Оберіть тип виробу або введіть параметри вручну (ширина рулону і довжина розкладки).
2. Вкажіть сумарну корисну площу всіх лекал деталей виробу у квадратних метрах.
3. Введіть ціну тканини за погонний метр для розрахунку грошових втрат на обрізках.
4. За потреби активуйте прапорець 'тканина з ворсом / одностороннім напрямком'.
5. Отримайте коефіцієнт корисної площі (%), площу випадів та вартість відходів.

Що таке коефіцієнт корисної площі розкрою

Коефіцієнт корисної площі (ККП) розкрою показує, яка частка загальної площі тканини в розкладці реально використовується для виготовлення деталей виробу.

Решта — міжлекальні випади (обрізки), які неминуче утворюються між лекалами через їхню нерегулярну форму. ККП є ключовим показником ефективності закрійного виробництва.

• ККП > 85% — відмінна промислова розкладка з мінімальними відходами;
• ККП 75–85% — нормальна ефективність для ательє індивідуального пошиття;
• ККП 65–74% — є резерв для оптимізації; рекомендується переглянути чергування деталей;
• ККП < 65% — нераціональний розкрій; значні фінансові втрати на матеріалі.

Чому виникають міжлекальні випади і як їх зменшити

Більшість деталей одягу (рукава, ліфи, деталі штанів) мають криволінійні контури, через що між лекалами завжди залишається незайнятий простір тканини.

Зменшення міжлекальних випадів — одне з головних завдань промислового нормування матеріалів. На виробництвах із великими тиражами навіть зниження відходів на 2–3% дає суттєву економію.

• Розкладайте парні деталі 'валетом' (назустріч одна одній) — найефективніший прийом для тканин без ворсу;
• Заповнюйте проміжки між великими деталями дрібними: клапани кишень, хлястики, обтачки, шльовки;
• Підбирайте ширину рулону, яка оптимально вкладає деталі без надлишку по ширині;
• Для тканин зі спрямованим ворсом або великим раппортом малюнка закладайте додатковий запас 10–15%;
• Використовуйте CAD-систему розкладки (Gerber, Lectra) для автоматичної оптимізації великих тиражів.

Приклад розрахунку ефективності розкладки

Припустимо, для пошиття сукні використовується відріз тканини шириною 150 см і довжиною 2,2 м. Сумарна площа всіх лекал деталей виробу становить 2,65 м².

• Загальна площа розкладки: 1,5 м × 2,2 м = 3,3 м²;
• ККП = 2,65 / 3,3 × 100% = 80,3% — хороша ефективність;
• Площа випадів: 3,3 − 2,65 = 0,65 м²;
• При ціні тканини 420 грн/м та ширині 1,5 м грошові втрати: 0,65 × (420/1,5) = ~182 грн на один виріб.

Вплив ширини рулону на ефективність розкрою

Ширина рулону безпосередньо впливає на те, як деталі лягають у розкладку. Оптимальна ширина дозволяє максимально заповнити площу без залишків по краях.

• 140–150 см — стандарт для більшості костюмних і сукняних тканин;
• 180–200 см — широкий трикотаж та футерні полотна для худі і спортивного одягу;
• 280–300 см — портьєрні та тюлеві тканини (розкладаються одним шаром по ширині карниза);
• При виборі між двома рулонами різної ширини порівняйте ККП у кожному варіанті перед закупівлею.

Норми витрати тканини та технологічний запас

В ательє та на виробництвах норма витрати тканини на один виріб затверджується технологом і включає чисту площу деталей плюс технологічний відсоток на міжлекальні випади.

• Для простих виробів (спідниця, прямі брюки): технологічний запас 8–12%;
• Для складних виробів (жакет із рукавом, пальто з підкладкою): 15–20%;
• При підгонці крупного клітинчастого малюнка або смужки: додатковий запас 20–30% на раппорт;
• Тканина з ворсом або однобічним напрямком малюнка: +10–15% через заборону розкладки 'валетом'.