Як користуватися

1. Вкажіть розмір готового виробу — введіть бажану довжину та ширину ковдри, покривала або наволочки.
2. Задайте розмір окремого лоскута — вкажіть готовий видимий розмір квадрата або прямокутника (наприклад, 10 × 10 см).
3. Встановіть припуски на шви — стандартний припуск у печворку становить 0.6 см (1/4 дюйма) або 0.75–1 см з кожного боку.
4. Задайте запас тканини — зазвичай 10–15% на вирівнювання країв, підгонку малюнка та усадку після прасування.
5. Отримайте результат — дізнайтеся точну кількість деталей по ширині та довжині, загальне число блоків та потрібний метраж тканини.
6. Зробіть тестову розкладку — викроїть кілька пробних деталей і перевірте геометрію швів перед масовим розкроєм.

Для чого потрібен калькулятор печворку

Інструмент допомагає детально спланувати розкрій і оцінити загальну витрату матеріалів до походу в магазин тканин:

• Розрахунок точної кількості квадратних або прямокутних лоскутів для виробу будь-якого формату.
• Визначення розмірів заготовок деталей з урахуванням сполучних припусків.
• Підрахунок загального метражу матеріалу з урахуванням ширини тканини (110 см або 140–150 см).
• Оцінка запасу на підгонку геометричного раппорту, клітинки чи смужки.
• Планування багатоколірних композицій і розрахунок потреби для кожного окремого відтінку тканини.

Як враховувати припуски на шви в печворку

Припуски — це приховані смужки тканини по краях деталі, які з'єднуються машинною строчкою. Вони не входять у видимий готовий розмір лоскута, але необхідні для міцності виробу.

Наприклад, якщо готовий видимий квадрат має бути 10 × 10 см, а припуск становить 0.75 см з кожного боку, заготовка викроюється розміром 11.5 × 11.5 см. У класичному американському квілтингу стандартом є припуск рівно 1/4 дюйма (6.35 мм).

Занадто вузькі припуски можуть обсипатися в процесі експлуатації, а надто широкі — створюють зайву товщину на перетинах швів і ускладнюють стьобання.

Скільки тканини потрібно для різних виробів

Витрата матеріалу залежить від масштабу проекту та обраної схеми:

• Декоративна подушка (40 × 40 або 50 × 50 см) — лицьова клаптикова панель + деталі спинки на ґудзиках або блискавці.
• Дитяча ковдра (100 × 120 або 110 × 140 см) — клаптиковий верх (топ) + наповнювач (слімтекс/бавовна) + цільний нижній шар (бек).
• Покривало на ліжко (160 × 200, 200 × 220 см) — вимагає складеного бека, широкої окантовки по периметру (бейки) та бордюрів.
• Настінне панно — мініатюрні блоки, складні орнаменти та куліска для рейки-підвісу.

Як зменшити відходи тканини під час розкрою

• Попередньо намалюйте схему розкладки на папері в клітинку або в графічній програмі.
• Використовуйте техніку швидкого шиття смугами (Strip Piecing) — зшийте довгі смуги тканини, а потім нарізайте їх на готові сегменти.
• Користуйтеся дисковим роликовим ножем, матом для печворку та акриловою лінійкою для ідеальних кутів 90 градусів.
• Зберігайте якісні обрізки — дрібні трикутники та смужки чудово підходять для блоків «Crazy Quilt» або «Колодязь» (Log Cabin).

Печворк і квілтинг: у чому різниця

Печворк (клаптикове шиття) — це техніка створення єдиного мозаїчного полотна зі шматочків тканини (топу).

Квілтинг (стьобання) — це технологія зшивання трьох шарів: клаптикового верху, об'ємного утеплювача та нижньої тканини (підкладки) наскрізною декоративною строчкою.

Тому при плануванні повноцінної ковдри враховуйте не лише клапті для лицьового боку, але й метраж для бека, наповнювача та окантовочної бейки.